Пропоную  випускникам  2018 року завітати на День відкритих дверей до Вищого професійного училища № 25 м. Хмельницького

16 грудня 2017 року на 11 годину,  де Ви можете познайомитись з навчальним закладом та професіями яких тут навчають.

Після 9-го класу

Ø Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування.

Ø Діловод. Адміністратор. Касир (організації, підприємства, установи).

Ø Слюсар з ремонту автомобілів.

Ø Живописець. Оформлювач вітрин, приміщень та будівель.

             Після 11-го класу

Ø  Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення.

Ø  Діловодство (секретар керівника).

Ø  Комерційна діяльність (агент з постачання).

Вітаю з Днем Збройних Сил України!!!

Навчання з охорони праці: організовуємо без проблем

Виховнa година тему : «Безпечний Інтернет та соціальні мережі»

Виховний захід був проведений в групі № 28 «Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення» класним керівником Тетяною Василівною Коржан  і майстром виробничого навчання Дмитром Олексійовичем Петришиним.

Захід спрямований на знання про безпечний Інтернет, соціальні мережі, обізнаність учнів про небезпеки, які існують в Інтернеті.

Під час виховної години учні мали змогу пройти тест визначення Інтернет-залежності Кімберлі Янга, виконали вправу «Квітка», «Нікнейм» в інтернет спілкуванні і «Хто надіслав тобі листа».

Тиждень професії

                                  Тиждень професії " Слюсар з ремонту автомобіля"

З 30 жовтня по 3 листопада проходив тематичний тиждень з професії "Слюсар з ремонту автомобіля". Протягом тижня було проведено чимало різноманітних заходів: брейн-ринг присвячений Дню автомобіліста, відкриті уроки на теми «Обпилювання металу», «Розбирання та складання деталей приладів запалювання бензинових двигунів. Контроль технічного стану та занесенню результатів у звіт», а також виставка виробів учнів та майстрів виробничого навчання.

У проведенні брейн-рингу активну участь взяли учні групи № 24 і 34, а саме команда "Авто-Док", капітан - Грушвіцький Максим, його помічники: Андрущак Артем, Гловюк Володимир, Сорока Максим, Калінчук Вадим і Зінов"єв Микола, команда "Тіктронік", капітан - Богач Вадим, його помічники: Гасак Андрій, Багрій Максим, Козубовський Кирило, Дзян Олександр і Жураківський Олександр.

Результати гри повідомив Стасюк Микола Павлович, методист відділу професійної підготовки НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, перемогла команда ""Тіктронік.

29 жовтня Україна перейде на «зимовий час»

У ніч на неділю, 29 жовтня 2017 року, Україна переходить на зимовий час. Новий часовий режим набирає чинності о 4:00 ранку. За ніч стрілки годинників варто перевести на одну годину назад.

Переведення годинників регламентується постановою Кабміну від 13.05.96 № 509 про порядок обчислення часу на території України.

«Літній» і «зимовий» порядок обчислення часу вперше був запроваджений у Великій Британії в 1908 році для економії та раціональнішого розподілу електроенергії впродовж доби. Нині ж понад 110 країн світу переводять стрілки годинників двічі на рік.

До речі, приємна новина. Годинники переведуть на годину назад, так що поспати можна буде довше. А щоб легше адаптуватися та швидше збадьоритися  не забувайте про повноцінний сон і збалансоване харчування.

ПОДОРОЖ В СВІТ ПРОФЕСІЙ

         Вище професійне училище № 25 м.Хмельницького взяли участь в  інтерактивному профорієнтаційному західі  «Подорож в світ професій», який відбувся 11 жовтня 2017 року   для школярів м.Хмельницького, в  Хмельницькому обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М. Старицького.

14 ЖОВТНЯ

Щиро вітаємо із Днем професійно-технічної освіти!

 2 жовтня – День профтехосвіти. 

 Система профтехосвіти – це система підготовки кваліфікованих робітників.

Перші навчальні заклади, що давали професійну підготовку зв’явилися з ініціативи Петра Першого. В ті часи, особам, які пройшли повний курс навчання присвоювалась кваліфікація вченого майстра.

У 1920 році були створені школи фабрично-заводського учнівства (ФЗУ), які поклали початок новому типу професійно-технічних навчальних закладів. Важливим поштовхом ствердження профтехосвіти стало створення 2 жовтня 1940 року державної системи трудових резервів. Указом Призидії Верховної Ради СРСР було визначено три типи училищ: ремеслені, залізничні та школи фабрично-заводського навчання і створені вони були у дуже короткі терміни. Прийом до них здійснювався шляхом призову (мобілізації), а також і в порядку добровільного прийму молоді.

 Шановні викладачі, майстри виробничого навчання, учні щиро вітаємо з Днем професійно-технічної освіти, зичимо здоров’я, наснаги та терпіння на шляху передачі та отримання професійної майстерності!

Ескурсія на ПАТ "Хмельницькобленерго"

        Днями учням групи № 22 з професії "Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування" провели екскурсію на ПАТ "Хмельницькобленерго".

Шановні колеги !

Щиро вітаю Вас із Вашим професійним святом – Днем працівників освіти!

Бажаю Вам міцного здоров'я, мужності, стриманості та великого терпіння, адже виховання та навчання ніколи не було легкою справою. Висловлюю Вам сердечну вдячність за вашу нелегку, але дуже почесну працю, а головніше, за ваше ставлення до неї з любов’ю і творчою віддачею.

Зичу вам, дорогі колеги, здоров'я, невичерпних творчих сил, щастя і натхнення!

Реєстрація на ЗНО-2018 розпочнеться 6 лютого

Реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться 06 лютого і триватиме 19 березня 2018 року. Відповідні дати визначені календарним планом підготовки і проведення ЗНО в 2018 році, що затверджений Міністерством освіти і науки.

Основна сесія зовнішнього оцінювання розпочнеться 22 травня проведенням тесту з математики.

24 травня відбудеться тестування з обов'язкового для всіх випускників шкіл тесту з української мови і літератури.

Зовнішнє оцінювання з іспанської, німецької і французької мов буде проведено в один тестовий день - 29 травня. ЗНО з англійської відбудеться 1 червня.

Тест з біології абітурієнти складатимуть 4 червня, з історії України - 6 червня, географії - 8 червня, фізики - 11 червня.

Завершуватиме програму основної сесії ЗНО тест з хімії, що буде проведений 13 червня.

Встановлення порогу «склав / не склав» та визначення результатів зовнішнього оцінювання з усіх предметів відбудеться не пізніше 20 червня.

21 червня учасники тестування дізнаються про офіційні результати, отримані за складання тестів, на своїх офіційних сторінках. Цього ж дня навчальним закладам будуть надіслані відомості з результатами державної підсумкової атестації їх випускників.

Додаткова сесія ЗНО буде проведена з 2 до 11 липня за окремим графіком.

У 2018 році кожен зареєстрований учасник зовнішнього незалежного оцінювання матиме право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів.

Результати зовнішнього оцінювання з трьох навчальних предметів будуть зараховані як результати державної підсумкової атестації за рівень повної загальної середньої освіти. До переліку предметів, що будуть зараховані як результати ДПА включено тести ЗНО з української мови і літератури (частина тесту з української мови), математики або історії України (частина тесту періоду ХХ - початку ХХІ століття), а також одного з навчальних предметів за вибором випускника: історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької або французької мови.

Випускники старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року, які мають бажання зарахувати результат ЗНО з іноземної мови як оцінку за державну підсумкову атестацію та вивчали цю іноземну мову на профільному рівні, мають складати відповідний предметний тест рівня В2.

Також результати ЗНО з української мови і літератури (українська мова) будуть зараховані як результати ДПА за освітній рівень повної загальної середньої освіти для учнів професійно-технічних та вищих навчальних закладів, які в 2018 році здобудуть повну загальну середню освіту.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТВОРЧИЙ КОНКУРС "МАЛЮНОК, ВІРШ,ЛИСТ ДО МАМИ"

Всеукраїнський творчий конкурс «Малюнок, вірш, лист до мами»

З 15 вересня 2017 року по 15 березня 2018 року відбудеться Всеукраїнський творчий конкурс «Малюнок, вірш, лист до мами» з нагоди святкування Дня матері. До участі запрошуються учні 1-4, 5–11 класів загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів.

Організатори Конкурсу: Українсько-турецький культурний центр «Сяйво», Міжнародна школа «Меридіан» за підтримки Міністерства освіти і науки України та ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Мета Конкурсу – привернення уваги учнівської молоді до важливих тем: «Моя земля – Україна-мати»,  «Цінності української родини – традиції і сучасність".

Вебінар "Електробезпека на виробництві"

Перше вересня

ДОРОГІ УЧНІ, ШАНОВНІ БАТЬКИ 

             

               Чекаємо Вас на святковій лінійці присвяченій початку 2017/2018 н.р., яка відбудеться
 у    ВПУ № 25 м.Хмельницького 01 вересня 2017 о 9.00 год.

Парад вишиванок

Дійство присвячене 26-тій річниці Незалежності України.

У четвер, 24 серпня, дев’ятий раз поспіль, у Хмельницькому пройде парад вишиванок. Він буде присвячений 26-тій річниці Незалежності України.

Усі хмельничан та гостей міста запрошують о 17:00 прийти на Майдан Незалежності та колоною рушити до кінотеатру імені Т. Г.Шевченка під спів патріотичних пісень.

Біля кінотеатру на всіх учасників дійства чекатиме святковий концерт від аматорів сцени, ярмарка, розваги та майстер-класи.

23 серпня - День прапора України

День Державного Прапора України

Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.

Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.

22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в Карпатській Україні. У період 1917 - початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.

Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.

24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.

У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Зараз відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.

(Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово "хохол" монгольського походження і складається з двох частин: «хох» - синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) - жовтий.)

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА

ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ, СКЛАД І ОСНОВНІ ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Чинники, які необхідно враховувати під час виявлення професійних здібностей:

ü  по-перше, у юнацькому віці деякі професійно важливі якості перебувають у прихованому стані, тому що немає умов для їх прояву;

ü  другим чинником є недостатній рівень самосвідомості підлітка, нестійкість емоційного стану, неадекватна самооцінка; 

ü  третій чинник — недолік життєвого досвіду (недостатні знання про світ професій і ринок праці, правила і можливі помилки під час вибору професії).

Знизити негативний вплив цих чинників можна тільки шляхом цілеспрямованого психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення, яке варто розпочинати ще в початковій школі, як це робиться в багатьох країнах.

Профорієнтація — це науково обґрунтована система соціально-економічних, психолого-педагогічних, медико-біологічних і виробничо-технічних заходів щодо надання молоді особистісно орієнтованої допомоги у виявленні й розвитку здібностей і схильностей,  професійних і пізнавальних інтересів у виборі професії, а також формування потреби у праці й готовності працювати в умовах ринку, багатошаровості форм власності й діяльності. Вона реалізується в ході навчально-виховного процесу, позаурочної та позашкільної роботи з учнями.

Цілі профорієнтації:

•  надання профорієнтаційної підтримки учням у процесі  вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності;
•  вироблення в учнів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення  в  умовах свободи  вибору  сфери  діяльності відповідно до своїх  можливостей, здібностей і з  урахуванням  вимог ринку праці.

Завдання профорієнтації:

•  одержання несуперечливих відомостей щодо переваг, схильностей і можливостей учнів для розподілу їх за профілями навчання;
•  забезпечення широкого діапазону варіативності профільного навчання за рахунок комплексних і нетрадиційних форм і методів, що застосовують на уроках та у виховній роботі елективних курсів;
•  додаткова підтримка деяких груп учнів, щодо яких легко спрогнозувати труднощі у працевлаштуванні;
•  вироблення  гнучкої  системи  кооперації  старшої  школи  з  установами додаткової та професійної освіти, а також з підприємствами міста, регіону.

Складові діяльності із профорієнтації:

•  розробка класних годин, рольових ігор;
• тренінгові заняття з учнями;
• елективні курси.

Основні форми профорієнтаційної діяльності:

•  дискусії;
• тренінги;
• круглі столи;
• робота з батьками;
• робота з випускниками училища, студентами вищих навчальних закладів;
• виставки-перегляди;
•  екскурсії.

Організація роботи припускає використання групових і індивідуальних форм роботи.

Аспекти системи профорієнтації:

•  соціальний;
• економічний;
•  психолого-педагогічний;
•  медико-фізіологічний.

Соціальний аспект полягає у формуванні ціннісних орієнтацій молоді в професійному самовизначенні, де робиться акцент на вивченні вимог до кваліфікації працівника тієї або іншої сфери.

Економічний аспект — це процес керування вибором професії молоді відповідно  до  потреб  суспільства  та  можливостей  особистості  (вивчення ринку праці).

Психологічний аспект полягає у вивченні структури особистості, формуванні  професійної  спрямованості  (здатності  до  усвідомленого  вибору); педагогічний - пов’язаний  із  формуванням  суспільно  значущих  мотивів вибору професії та професійних інтересів.

Медико-фізіологічний аспект  передбачає  такі  основні  завдання,   як розробка  критеріїв  професійного відбору відповідно до стану здоров’я, а також вимог, які висуває професія до особистості кандидата.

8–9 класи: уточнення освітнього запиту під час факультативних занять та інших курсів на вибір; групове й індивідуальне консультування з метою виявлення та формування адекватного ухвалення рішення про вибір профілю  навчання;  формування  освітнього  запиту,  що  відповідає  інтересам і здібностям, ціннісним орієнтирам;

10–11 класи: навчання дій із самопідготовки та саморозвитку; формування професійних якостей в обраному виді праці; корекція професійних планів, оцінювання готовності до обраної діяльності.

Розв’язання завдань профорієнтації здійснюється в різних видах діяльності учнів  (пізнавальній,  суспільно  корисній,  комунікативній,  ігровій, продуктивній праці). Із цією метою щорічно складаються шкільні й міські плани роботи із профорієнтації. Цей напрям простежується в плані кожного класного керівника (розділ «Профорієнтація»). 

Відповідальними  за  профорієнтаційну  роботу  є  заступник директора з виховної роботі. Допомагають класним керівникам в організації цього блоку роботи також соціальні педагоги, психологи, викладачі-організатори, вчителі-предметники.

Однією зі складових системи профорієнтації є діагностика професійної спрямованості учнів 7–9 класів, яку проводять психологи, а за їхньої відсутності — класний керівник. 

На підставі цих відомостей подальшу роботу з батьками й учнями проводять класні керівники.

Класний керівник, спираючись на концепцію, навчальну програму й план виховної роботи ПТНЗ:

•  складає для конкретного класу (групи) план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який містить різноманітні форми, методи, засоби,  що  активізують  пізнавальну,  творчу  активність  учнів;
•  організовує індивідуальні й групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції;
• здійснює психолого-педагогічні спостереження  за  схильностями учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній картці учня);
• допомагає учням проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення, здійснювати аналіз власних   досягнень,   складати власне портфоліо;
•  організовує  відвідування  учнями  днів  відчинених  дверей  у  вищих навчальних закладах;
•  організовує  тематичні  й  комплексні  екскурсії  учнів  на  підприємства;
•  надає  допомогу  психологу  в  проведенні  анкетування учнів та їхніх батьків з проблеми самовизначення;
•  проводить  батьківські  збори  з  проблеми  формування  готовності учнів до профільного й професійного самовизначення;
•  організовує  зустрічі  учнів  з  випускниками  училища,  які  навчаються у вищих навчальних закладах.

Учителі-предметники:

•  сприяють  розвитку  пізнавального  інтересу,  творчої  спрямованості  особистості  учнів,  використовуючи  різноманітні  методи й засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, предметні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори тощо;
•  забезпечують  профорієнтаційну  спрямованість  уроків,  формують в учнів загально-трудові, професійно важливі навички;
•  сприяють формуванню адекватної самооцінки;
• проводять  спостереження  з  виявлення  схильностей  і  здібностей учнів;
•  адаптують навчальні програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.

Практичний психолог:

•  вивчає професійні інтереси та схильності учнів;
• здійснює моніторинг готовності  учнів  до  профільного  й  професійного самовизначення шляхом   анкетування   учнів   та   їхніх батьків;
• проводить тренінгові заняття із профорієнтації учнів;
• проводить  бесіди,  здійснює  психологічну  освіту  батьків  і  педагогів;
• здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;
•  сприяє формуванню в школярів адекватної самооцінки;
•  залучає  батьків  учнів  до  виступів  перед  учнями  про  професію,  до роботи з керівництва гуртками;
• надає  допомогу  класному  керівнику  в  аналізі  й  оцінці  інтересів і схильностей учнів;
•  створює базу даних із профдіагностики.

Соціальний педагог:

•  сприяє  формуванню  в  учнів  «групи  ризику»  адекватної  самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона є заниженою;
•  надає  педагогічну  підтримку  дітям  групи  ризику  під  час  їхнього професійного й життєвого самовизначення;
•  здійснює консультації учнів із соціальних питань;
• надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці соціальних факторів, що ускладнюють процес самовизначення учня.

Медичний працівник:

• використовуючи  різноманітні  форми,  методи  та  засоби,  сприяє формуванню в учнів настанови на здоровий спосіб життя;
•  проводить  із  учнями  бесіди  про  зв’язок  успішності  професійної кар’єри й здоров’я людини;
• консультує  щодо  проблеми  впливу  стану  здоров’я  на  професійну кар’єру;
• надає  допомогу  класному  керівнику,  училищному  психологу  й  соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів.

НАПРЯМИ ТА ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Одним із напрямів профорієнтаційної роботи є профілізація, реалізація якої викликає необхідність уведення додаткових новацій в училищну практику.

До додаткових інноваційних змін належать:

ü  організація  інформаційної  роботи  й  профільної  орієнтації  старшокласників з підготовки до вибору профілю навчання;

ü  побудова  рейтингової  оцінки  учня,  який  вступає  до  профільної школи,  що  включає  обов’язкові  іспити,  екзамени  з  вибору  (який відповідає обраному профілю). Усе це є портфелем індивідуальних досягнень — «портфоліо».

Професійне самовизначення підлітків відбувається, як правило, у кілька етапів. Перший етап — дитяча гра, під час якої дитина перебирає на себе різні професійні ролі й «програє» окремі елементи поведінки, пов’язаної з ними. Другий — підліткова фантазія, коли підліток бачить себе в мріях представників тієї або іншої професії. Третій етап, що охоплює весь підлітковий період,— попередній вибір професії.

Професійна  самосвідомість  —  це  система  уявлень  особистості  щодо майбутнього  освітнього  шляху.  І  мета  роботи  психолога  полягає  у  створенні умов для усвідомлення учнями суб’єктивного досвіду й здійснення оптимального вибору подальшого освітнього шляху.

Інформаційно-просвітницький напрям

Реалізуючи цей напрям, учні одержують інформацію про різні сторони тієї або іншої професії.

Мета  цього  напряму  —  створити  в  учнів  максимально  чіткий  і  конкретний  образ  основних  типів  професій.  Це  допоможе  в  майбутньому зробити усвідомлений і осмислений вибір. Цілеспрямоване інформування про реальний зміст професій, про час професійного становлення (різний для кожної професії) дозволить учням ухвалити усвідомлене рішення, що сприятиме розвитку їхньої особистості.

Діагностичний напрям

Мається на увазі діагностичне сприяння, що містить:

• самопізнання, дослідження школярем своїх якостей;
•  оцінка  учнем  своїх  можливостей,  визначення  ступеня  виразності тих  або  інших  професійно  важливих  якостей,  що  зумовлюють подальший освітній шлях.

Консультаційний напрям

Це  сприяння  ґрунтується  на  врахуванні  мотивів  людини,  її  інтересів, схильностей, особистісних проблем або особливостей світогляду. Під час проведення консультації можуть бути наведені додаткові відомості про ту або іншу професію, навчальний заклад, в якому готують до неї.

Навчальний (або формуючий) напрям

Навчальний напрям передбачає набуття вміння аналізувати:

•  світ професій;
•  свої можливості й обмеження в ситуації подальшого професійного самовизначення.

На  спеціально  організованих  заняттях  учні  навчаються  компетенції в  сфері  професійного  самовизначення  як  загальної  соціальної  компетенції.

Критерії ефективності профорієнтаційної роботи

Основними критеріями і показниками ефективності профорієнтаційної роботи є:

•  достатня інформація про професію й шляхи її здобуття. Без чіткого уявлення про зміст і умови праці в обраній професії учень не зможе  зробити  обґрунтованого  вибору.  Показником  достатності інформації в цьому разі є чітке уявлення учня про вимоги професії до людини, конкретне місце її здобуття, потреб суспільства в цих фахівцях;
•  потреба в обґрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі професії - це   активність,   яку   самостійно   проявляє   учень,   з   одержання необхідної  інформації  про  ту  або  іншу  професію,  бажання  (не обов’язково   реалізоване,   але   виявлене)   випробувати   свої   сили у конкретних сферах діяльності, самостійне складання свого професійного плану;
•  упевненість учня в соціальній значущості праці, тобто сформоване  ставлення  до  неї  як  до  життєвої  цінності.  За  даними  досліджень життєвих цінностей учнів 8–11 класів ставлення до праці як до життєвої цінності залежить від потреби в обґрунтованому виборі професії;
•  ступінь самопізнання учня. Від того, наскільки глибоко він зможе вивчити свої професійно важливі якості, значною мірою залежатиме  обґрунтованість  його  вибору.  При  цьому  слід  враховувати, що  тільки  кваліфікований  фахівець  може  надати  школяру  досить повну   й   адекватну   інформацію   про   його   професійно   важливі якості.
•  наявність в учня професійно обґрунтованого плану.

Усе назване сприятиме розвитку професійної самосвідомості учнів на різних етапах їхнього особистісного розвитку.