Методична скарбничка

Методичні рекомендації з організації та змісту роботи майстра виробничого навчання ПТНЗ

Основною формою виробничого навчання в виробничій майстерні, лабораторіях, полігонах, навчальних ланках є урок. Він повинен забезпечувати органічну єдність навчання й виховання, тісну взаємодію в викладанні загальноосвітніх та предметів загально професійної підготовки та в кінцевому результаті формувати в учнів професіональну майстерність. Виконання встановлених вимог до уроку передбачає ретельну підготовку майстра виробничого навчання до занять як в матеріально-технічному, дидактичному так і в методиці проведення.

Ще до початку навчального року майстер повинен: вивчити та проаналізувати:

• Державні стандарти підготовки робітників за якою буде вестись підготовка: освітньо-кваліфікаційні характеристики випускника, типові навчальні програми з виробничого навчання, критерії кваліфікаційних атестацій, перелік основних обов’язкових засобів навчання на розряди за якими буде вестись підготовка;
• робочий навчальний план;
• скласти перспективну плануючу документацію детально проаналізувавши виключивши дублювання при навчанні інтегрованих професій;
• продумати вправи;
• підібрати необхідні види навчально-виробничих робіт та необхідний інструмент, навчально-методичне забезпечення у відповідності з програмою навчання і т.д

ДІЯЛЬНІСТЬ МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВ ПТНЗ

УДК 377.352.,37.048.43

Пархомюк Л.В.

ВПУ №25 м.Хмельницького

Поняття технічної творчості учнів ПТНЗ на даний час є досить актуальним. Технічна творчість – багатогранний процес з елементами розумової творчої роботи і практичної діяльності по загальнотехнічному розвитку учнів, вихованню в них якостей притаманних висококваліфікованим робітникам, які є конкурентоспроможними на сучасному ринку праці.

У професійно-технічному навчальному закладі майстер виробничого навчання як основний педагог відповідає за професійні вміння, навички учнів у своїй групі. В наш час технічною творчістю, на жаль, займаються не всі майстри. В чому ж виникають певні складнощі? Частина майстрів в/н просто недооцінює значення технічної творчості для загальнотехнічного і професійного розвитку майбутніх робітників. Вони вважають, що добре організованого виробничого навчання достатньо для високопрофесійної підготовки, виховання працелюбності і цікавості до професії, розвитку раціоналізаторських і новаторських здібностей [2,с.14]. Але все ж таки не варто забувати і про особливі переваги технічної творчості. У колективах технічної творчості все будується на зацікавленості. Неофіційна атмосфера технічного гуртка відрізняється від суворо регламентованих, як за змістом, так і за організацією, уроків виробничого навчання. Для учнів технічна творчість – романтика праці, і цим вона притягує їх.

Значна увага дослідників та науковців приділяється організації та методиці виробничого навчання, ролі майстра виробничого навчання в цьому процесі, організації технічної творчості учнів, змісту та організаційно-педагогічним формам позаурочної виховної роботи з учнями у навчальних закладах профтехосвіти, зокрема: А.А. Вайсбург, різноманітні аспекти виховання майбутніх робітників висвітлював. В.С.Філіппов. Питання формування і розвитку технічної творчості молодих робітників розглядала в своїх наукових доробках Є.С.Чугунова. В.А. Скакун вивчав особливості викладання загальнотехнічних і спеціальних предметів в ПТНЗ. Значний внесок у дослідженнях діяльності  майстра виробничого навчання зробила Н.Г.Ничкало.

У молодих майстрів виробничого навчання немає досвіду організації технічної творчості, вони часом не знають її методики. Але  технічна творчість має стати невід’ємною ланкою в підготовці майбутніх робітників, тому в кожній групі доцільним є формування колективу технічної творчості, керувати яким потрібно навчитись. Навчання повинно бути фундаментальним, добре спланованим і дієвим. Здійснювати його можна шляхом самоосвіти, використовуючи відповідну літературу, участі у семінарських заняттях. Обмін досвідом роботи по організації технічної творчості учнів може проводитись і на засіданнях методичних комісій у ПТНЗ. Доповіді про діяльність кабінету технічної творчості, про роботу технічних гуртків мають щорічно включатись в плани робіт методкомісій професійно-практичного циклу. Ефективні також виїзні засідання секцій в інші навчальні заклади, де можна обмінятися досвідом щодо роботи з організації технічної творчості учнів.

У процесі організації технічної творчості учнів, майстер виробничого навчання, перш за все, повинен заохочувати творче ставлення до справи. Для цього майстер сам повинен дуже любити професію, бути висококваліфікованим спеціалістом у своїй галузі. Якщо майстер має схильність до винахідництва, до раціоналізаторської діяльності, то під його впливом ці якості формуються і в його вихованців. Члени учнівського творчого колективу воліють бачити майстра не тільки пропагандистом технічної творчості, їм мають бути відомі його особисті раціоналізаторські пропозиції, ідеї.

Основне завдання навчально-виховного процесу в професійно-технічних училищах – це створення умов для творчого пошуку, активного залучення учнів до винахідницької роботи, реалізації себе як професіонала та фахівця.

Майстер виробничого навчання, як керівник учнівського колективу технічної творчості, повинен бути гарним організатором. Вміння цікаво спланувати роботу, згуртувати біля себе учнів, створити умови для діяльності колективу технічної творчості, підтримувати в ньому захопленість та ініціативність – далеко не повний перелік елементів організаторської роботи майстра. Для багатьох учнів успіхи в творчій роботі – це джерело моральних сил. Майстерність керівника технічної творчості заключається у вмінні добратись до «творчої жилки» саме цих учнів, які не мають якихось особливих здібностей [1,с.28]. Отже, важливою ланкою у роботі майстра в/н ПТНЗ є його здатність до організації технічної творчості учнів, крім того йому необхідно володіти  знаннями з психології, педагогіки, методики виховної роботи, вивчати досвід кращих організаторів учнівських колективів технічної творчості, спостерігати та аналізувати реакцію учнів на певні педагогічні прийоми.

Література:

1.     Зміст та організаційно-педагогічні форми позаурочної виховної роботи у навчальних закладах профтехосвіти. Методичні рекомендації. – Київ, 1995.

2.     Организация и методика производственного обучения: Учебник для индустриально-педагогических техникумов и повышения квалификации мастеров произв. обучения. – М.: Высш. школа, 1978.

3.     Педагогічна книга майстра виробничого навчання / за ред. доктора пед. наук, професора Н.Г. Ничкало. – К.: Вища школа, 1992.

4.     Скакун В.А. Преподавание общетехнических и специальных предметов в среднем ПТУ. – М.: Высш школа, 1987.

5.     Чугунова Э.С. Формирование и развитие технического творчества молодых рабочих. – М.: Высш. школа, 1979.

6.     Формирование у учащихся ПТУ устойчивого интереса к избранной профессии / под ред. А.А. Вайсбурга.- М.: Высш. школа, 1989.

7.Филиппов В.С. Воспитание будущих рабочих. – М.: Высшая школа, 1990.

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА УЧНІВ ПТНЗ

УДК 377.352.,37.048.43

Пархомюк Л.В.

ВПУ №25 м. Хмельницького

Одна з основних цілей професійно-технічної освіти – формування професійного мислення як основи професійної творчої діяльності. Креативний, тобто творчий, новаторський навчально-виховний процес передбачає органічне поєднання змісту, форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання, спрямований на розвиток схильностей майбутніх робітників різних профілів до дослідницької діяльності.

Сучасний педагог не тільки сам стає дослідником, а й організовує науково-дослідну діяльність учнів. Вона допомагає забезпечити активну пізнавальну діяльність учнів, залучає до пошуку вирішення складних, проблемних питань, актуалізуючи знання, виробляючи навички аналізу, уміння абстрагувати, робити висновки, узагальнювати.

Готуючи, організовуючи, проводячи дослідницьку діяльність учнів на уроках виробничого навчання, спецдисциплін, педагог стимулює творчу активність, емоційне сприйняття, залучає їх до науково-дослідної  роботи, навчає самостійного пошуку нестандартних рішень, що виникли. Тому в сучасному професійно-технічному навчальному закладі (ПТНЗ) прийомам організації науково-дослідної діяльності учнів повинна приділятися особлива увага.

Науково-дослідницька діяльність учнів – це складова професійної підготовки, що передбачає навчання учнів методології та методики дослідження, їх участь у дослідницькій діяльності, озброєння технологіями і вміннями творчого підходу до дослідження певних наукових проблем. Завдання науково-дослідницької роботи учнів ПТНЗ полягає у розвитку в них умінь пошукової, дослідницької діяльності, творчого розв'язання навчальних завдань під час підготовки  творчих робіт, а також у формуванні вмінь застосування методів наукових досліджень на практиці. Формування науково-дослідницьких вмінь у учнів – процес складний, довготривалий та потребує ґрунтовної  підготовки. Викладач поступово і методично формує дослідницькі навички, здійснює контроль за виконанням учнями дослідницьких робіт, проводить консультації.

Актуальним напрямком сучасної освіти є організація і проведення науково-дослідницької роботи учнів ПТНЗ. Сучасний фахівець повинен не тільки володіти певною сумою спеціальних знань, а й уміти самостійно підвищувати свій фаховий рівень, працювати творчо, з ініціативою, знати проблеми своєї галузі та активно сприяти їх вирішенню. Вирішення цієї проблеми сприяло б набуттю досвіду творчої та наукової роботи у процесі навчання в ПТНЗ та надало б можливість озброїти учнів сучасними інноваційними технологіями виробництва.

Основними формами залучення учнів до пошукової та дослідницької діяльності є: участь у роботі наукових гуртків, товариств, клубів, творчих лабораторій, індивідуальна та групова робота учнів над науково-дослідницькими проектами (творчі роботи), науково-практичні конференції, семінари, конкурси-виставки пошукових та дослідницьких робіт, навчальні екскурсії, експедиції, участь у віртуальних конкурсах тощо.

Одним із  напрямків організації науково-дослідницької роботи учнів є проведення гуртків технічної творчості, де можна широко запровадити нові ідеї, форми та методи навчання з поєднанням інноваційних технологій виробництва.

Гуртки технічної творчості сприяють оволодінню учнями науковими методами пізнання, дослідження, написанню доповідей, створенню повідомлень про виконану роботу, участі у різноманітних виставках, олімпіадах, конкурсах наукових учнівських робіт тощо.

Проведення науково-дослідницької роботи базується на знаннях, вміннях та навичках, що отримані учнями на уроках. Під час проведення засідань гуртків технічної творчості є актуальними наступні методи та прийоми науково-дослідницької роботи: випереджальні завдання, метод проектів, дослідження та творчі звіти.

Застосування цих методів та прийомів сприяє розвитку - творчих здібностей та активізації розумової діяльності учнів, формуванню в них потреби безперервного самостійного поповнення знань, розширенню загального світогляду, зростанню зацікавленості учнів до різних галузей знань і техніки та забезпеченню всебічного виховання учнів.

Отже, з огляду на все вищезазначене науково-дослідницька діяльність  ПТНЗ розглядається  як найбільш продуктивний метод засвоєння знань та формування умінь в учнів у процесі їх фахової підготовки. Спираючись на концепцію проблемно-розвиваючого навчання серед основних функцій дослідницької діяльності учнів, О. Рогозіна виділяє:  активізацію мислення, формування пізнавальних мотивів навчання,  забезпечення творчого підходу до засвоєння знань,  формування, розвиток дослідницьких умінь та ін.
[2, с. 40]. Застосування такого підходу в процесі фахової підготовки учнів призводить до більш інтенсивного засвоєння знань, розвитку творчого, логічного типу мислення, особистих здібностей фахівців, формування їх дослідницьких та професійних умінь, що дає змогу їм на практиці вирішувати навчальні й виробничі завдання та проводити наукові дослідження.

Література:

1.     Чугунова Э.С. Формирование и развитие технического творчества молодых рабочих. – М.: Высш. школа, 1979.

2.            Рогозіна О. В. Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів трудового навчання у процесі навчально-дослідницької діяльності // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. Педагогічні науки. – 2005. Вип. 3. – С. 174-178.